ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

16 протягом останнього десятиріччя ХХ століття записав у селах рідного краю більше двох тисяч пісень. Це гарна спроба відновити «Збірку» за знайденими назвами [17; С.2]. . З об’єктивних причин на території Миколаївщини в той період важко було знайти самобутню народну пісенність, адже край почав систематично заселятися лише за сто років до того. Переселенці привезли з собою пісні з Полтавщини, Черкащини, Київщини. Проте Аркасом були знайдені і оригінальні мелодії, які він використав потім в музичному ряді опери «Катерина». Опера «Катерина» та два випуски «Збірок українських пісень з музикою» були не єдиним музичним наробком Миколи Миколайовича. Знаменний факт: Микола Аркас у Миколаєві, у своєму будинку на розі Адміральської та Соборної створив власний варіант музики на славнозвісну поезію Івана Франка «Не пора» (Додаток Ж). Цей вірш на музику іншого композитора Дениса Січинського став ще одним гімном українців [9; С.20 – 21] , а рукопис М.Аркаса, на жаль, не зберігся [4; С.51 – 52]. Проте збереглася афіша романсу «Я боюсь тебе рассказать о любви», в якій зазначено: «Я боюся тоби розказати про любовь. Романсъ. Слова Гр. Кернеренка. Музыка М. Аркаса. С.Петербургъ» (Додаток З). Це свідчить про те, що до музичного доробку Миколи Миколайовича належить і цей романс. Лірична поезія Грицька Кернеренка (справжнє прізвище Кернер Григорій Борисович) «Я боюся тобі розказать про любов», що в оригіналі має назву «На позичений мотив» (Додаток И), стала романсом, а отже загально народною. Зрозуміти ментальність народу, осягнути джерела його духу, культурних традицій неможливо без пізнання його самодіяльної творчості, що науковим терміном позначається «фольклор» [14; С.5].