ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

20 Одним із засобів спілкування з народом була для М.М.Аркаса музика. Він прагнув оспівувати у своїх творах найкращі почуття людської душі і водночас для того, щоб його музика пробуджувала в людях любов до пригніченої батьківщини, кликала їх до боротьби за волю, за краще майбутнє. Взагалі опера «Катерина» – це відгук справжнього патріота на потребу створення національної опери для народної сцени. В українському народному репертуарі на той час вже були опери С.С.Гулака-Артемовського і М.В.Лисенка. До п’єси Т.Г.Шевченка «Назар Стодоля» написав свої вечорниці П.І.Ніщинський. Але це був, по суті, вставний номер до драматичної вистави. Першу оперу на шевченківський сюжет створив саме М.М. Аркас. Не володіючи професіональною композиторською технікою, М.М.Аркас, природно, не міг звертатися до таких складних музичних жанрів, як, наприклад, симфонічний. Брак майстерності не давав йому можливості втілювати в музичних образах ті думки, що їх породжувала його творча фантазія. Тому він змушений був обмежитись вокальним жанром, прагнучи, щоб слово, яке йшло з глибини людської душі, передавало те, що він був неспроможний відтворити засобами музики. Великого значення надавав М.М.Аркас збиранню і обробкам українських народних пісень, які він записував переважно у сліпих бандуристів. Таким шляхом він прагнув популяризувати чудову пісенну творчість народу. Збирання та обробка народних пісень призвели до подвійного результату. З одного боку з’явився професіоналізм. З іншого Микола Аркас почав усвідомлювати, що проповідувати національно-патріотичні ідеї через фольклорну поетику недостатньо. Слід покласти життя не одного покоління фольклористів-збирачів, щоб відродити національну свідомість через відродження традиційної духовної культури народу [3; С.155 – 156]. На жаль, митець не надавав серйозного значення своїм власним музичним композиціям. Він прекрасно розумів, що йому бракує справжнього професіоналізму в улюбленій справі і тому вважав себе аматором, дилетантом. З