ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

21 цієї ж причини він не зберігав своїх музичних творів і чимало з них безповоротно загинуло ще за його життя. Музика для Аркаса була не просто розвагою, бо у своїй творчості він ставив перед собою завдання, які мали незаперечне громадське значення. Він підіймає проблематику соціального становища звичайної людини, що жила в кінці ХІХ століття. Йдеться про ланцюги, якими була скута наша батьківщина в часи жорстокого розгулу царської реакції, йдеться про простий народ, приречений жити у темряві і неуцтві, тоді як «недбалість у розкошах спить». Будь співцем свого темного люду, Його сльози в піснях виливай, Тоді змиєш з очей тих полуду, Що забули, забули свій край. Зрозуміло, що твір такого змісту не міг бути опублікований за життя М.М.Аркаса. Він яскраво свідчить про ті високі ідеали, що до них прагнув композитор, про ті завдання, які він ставив перед собою у своїй музичній творчості. Він прагнув говорити з народом мовою музики у формах, найбільш приступних для сприйняття найширшими масами. І все ж, незважаючи на брак професіональної підготовки, природне чуття драматурга допомагало М.М.Аркасу знаходити вірні сценічні ситуації, як це виявилося в опері «Катерина». Цей твір - відгук справжнього патріота на потребу створення національної опери для народної сцени. У дуже складному історико-культурному контексті епохи народжувалася опера «Катерина» М.М. Аркаса, котра була закінчена ним у 1892 році, а видана у клавірі – у 1897 (за власний рахунок) [16; С.70]. Лібрето опери написав сам композитор, переробивши текст поеми Т.Шевченка він вводить в дію молодого парубка Андрія Безверхого, що уособлює позитивне начало. Дії відбуваються на тлі яскраво показаного сільського побуту.