ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

22 Музика «Катерини» перейнята теплою лірикою. Музична мова наспівна і щира. У ряді сольних місць вона наближається до українського романсу, а в хорах – до української народної пісні. Незважаючи на деякі впливи певних музичних течій того часу в цілому музика народна, приступна для сприйняття слухачами. У цьому полягає її незаперечна цінність. Уже увертюра викликає у слухача спогад про широкі українські степи з живописними селами, в одному з яких відбувається зображена в опері драма. Початок її це – напружена драматична тема, що проходить в унісонному звучанні струнних інструментів, яке переривається могутніми вигуками всього оркестру. Увертюра не має сонатної форми. Це швидше звичайний вступ, де проводяться теми, що згодом прозвучать в опері як характеристики героїв. Яскрава народність відчувається у першому соло Андрія. Воно починається характерним речитативом, що відразу створює певний колорит і вводить нас в атмосферу українського села. Значну увагу композитор приділяє хоровим епізодам. Уже перший жіночий хор «Ой в неділю» (Додаток А), що являє обробку старовинної веснянки, показує автора як великого знавця української народної пісні, що відчував чудову природу і характер. До кращих номерів опери можна віднести також перший хор парубків «Гей, по синьому морю». Ця відома народна пісня завдяки оркестровому супроводу, побудованому на фігурації басів, на фоні яких звучить мелодія в духовим інструментах , набуває характеру могутності, богатирської сили. Вона дуже добре підходить до сцени виходу веселих і життєрадісних парубків. Цікаво розв’язаний композитором хор солдатів «То ли не береза, то ли не кудрява». Побудований на російській народній темі, що розвивається на фоні маршового супроводу оркестру, він створює цілковиту ілюзію наближення загону, загострює проблематику русифікації. Усі ці приклади наочно свідчать про те, що М.М.Аркас добре відчував хорову фактуру і умів використовувати хори там, де цього вимагав розвиток