ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

24 Оркестр в опері «Катерина» не має самостійного розвитку. В ньому відсутній симфонізм, характерний для класиків. Однак в увертюрі, у двох антрактах і особливо в «Козачку» роль оркестру значно підвищується. Зокрема «Козачок», близький до українського народного «Гопака», - це завершений симфонічний номер, який має самостійну художню цінність. Завдяки своєму чіткому танцюваьному ритму, він становить вдячний матеріал для хореографа і може виконуватися на концертній симфонічній естраді. Побудований «Козачок» на характерні восьмитактній танцювальні темі, яка виникає в оркестрі після невеликого чотиритактного вступу. Танець своїми чіткими ритмами, характерними інтонаційними зворотами виражає своїм звучанням силу народу, його мужність та оптимізм [16;С.62 – 63]. Наведені приклади можуть бути достатнім доказом народності музичної мови автора опери «Катерина» і зразком тих творчих можливостей, якими володів Аркас. Аркас розкрив лірико-психологічний характер драми досить доступними інтонаційними засобами, спираючись, перед усім, на фольклорну основу музики. Це надало його опері живого і зрозумілого звучання. Завдяки цьому композитор зумів створити впевнене і впливаюче звукохудожнє тло до поеми Шевченка. Важливо підкреслити, що Аркасівська «Катерина» (поряд з «Різдвяною ніччю» і «Утопленою» М.В. Лисенка) – одна з перших національних опер без розмовних діалогів, де розвиток дії відбувається виключно засобами музичної виразності. Важливим елементом впливу на глядача є і вбрання акторів. Кропивницький, у вище згаданому листі до Аркаса, так описує одяг: «Одежа ось яка. Я гримуюсь Тарасом Григоровичем: у вишиваній сорочці, білих штанях, поясом зеленим підперезаний і в свиті, цебто – в собці. Шевченко-Гамалій у джереї і поверх хустки на голові намітка. Ратмірова – дівчиною у плахті та квітках.У другій дії, біля джерела, в 3-ій – в старенькій спідниці, світі сірій (юбці), з торбиною за плечима і палицею в руці. В лісі, біля колоди, де кладе