ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

26 2.2. Аналіз кодової символіки пісень опери «Катерина» Велику кількість пісень із власної «Збірки українських пісень» Микола Аркас використав у музичному ряді опери «Катерина». У п’ятій та шостій сценах першої дії опери у виконанні хору дівчат звучать давні народні пісні нашого краю «Ой, на горі, на горі» та «Ой, діждемо літа-літечка» (Додаток І). Використання саме цих зразків – не випадковість. Микола Аркас обирає сирітську та обжинкові пісні, знаючи знаково-символічний корінь поетичного тексту, їх код-образ. Композитор зберіг повністю текст перших двох куплетів пісні «Ой, на горі, на горі», яку одягає у пружну танцювальну ритміку. Образ журби, горя у пісні віщує трагедію, яку продовжує відчайдушна танцювальність пісні «Ой, у неділю рано, ранечко». Майже всі українські пісні мають свій образ, свій символ, часто зашифрований, ніби читання між рядками. Так пісня «Ой у неділю ранечко, ранечко» має танцювальний характер, але звернімося до змісту. Пісня розкриває сімейну трагедію. Як можна зрозуміти цей музичний образ? Цей контраст вказує на те, що кожна людина має право на всі радощі життя, навіть якщо доля обійшла стороною. Вона має право нести щастя людям. Пісня дає змогу відчути радість життя. Такою піснею стала ще одна знахідка Аркасівської збірки «Ой діждали літа, літечка» жниварська пісня календарно-обрядового циклу. Використання технології психологічної несумісності, контрасту – ніщо інше, як «сміх крізь сльози», типовий для поезії Тараса Шевченка, улюбленого поета Миколи Аркаса [10; С.80 – 81]. Отже, переконуємося, що аматорський хист Миколи Миколайовича, як композитора, автора опери «Катерина» виріс на фундаменті народного мелосу. «Ой на горі на горі» - одна з пісень, використаних у опері «Катерина», дуже давня і має незвичайну історію появи в наш час. Більше 100 років тому наш відомий земляк Микола Миколайович Аркас записав її з вуст людей, які жили тоді в Старій Богданівні. З ходом історії, після смерті Аркаса, збірки його