ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

28 пісню «Та болять ручки». Та й в іншому оперному соло «Було, колись ми кохались» лірична мелодія має пісенно-танцювальний характер, виділяється мазурчатим ритмом. Останній свідчить про вплив побутової музики, що характерно і для наступного номера Андрія «Кажуть люди, що кохались». «Колискова» Катерини – один з кращих епізодів опери, вражає глибоким ліризмом, теплотою почуттів, відвертістю, мелодійними зворотами народної пісенності і побутової музики (Додаток А). Близькими до народної пісенності, інтонаційно спорідненим вокальні партії батьків Катерини: аріозо батька «Сподівався бачить дочку» та аріозо матері «А хто ж мою головоньку». В останньому простежуються мотиви українських народних пісень. Мелодична мова арій батьків «Ох, як тяжко» інтонаційно близька до українських романсів М.Глінки «Гуде вітер вельми в полі», «Не щебечи, соловейко». Вже перші звуки увертюри опери, ніби на широкий український степ, виводять напружену драматичну мелодію, одночасно своїм інтонаційним змістом нагадують мотивні звороти народної пісні «Сокіл орлом купаються». Затим лунають відомі в опері мотиви Катерини, Івана, Андрія, звороти з хору «Україно, люблю веселий наш край». Джерела інтонаційної музичної мови української мови, використані М.М. Аркасом, надали його опері живого і зрозумілого звучання. Завдячуючи саме цьому, композитор зумів створити переконливий і всевпливаючий звуко- художній фон до поеми Т.Г. Шевченка [16; С.63 – 64]. Центральним в опері є образ Катерини, яка постає перед нами в різному емоційному стані: від безмежного щастя до психологічного злому, моральної пригніченості, безвихідності, відчаю. Оперу «Катерина» М.М. Аркаса слід сприймати, як культурно-просвітницьке явище в житті тогочасного українського суспільства, оскільки головна місія роботи М.Аркаса полягала у поширені та популяризації української мови, культури та історії України.