Березовська Т. МИКОЛА АРКАС у ВИМІРІ МІЖ ПРОФЕСІОНАЛІЗМОМ ТА ПАТРІОТИЗМОМ

мав змоги звернутися до таких музичних жанрів, як симфонія. Але музика для нього була не просто хобі меломана, а засобом рішення завдань загальнонаціонального значення. Він намагався говорити з народом мовою музики у найбільш доступних для сприйняття формах – вокальному жанрі. Оскільки М.М. Аркас не володів професійно ні основами композиції, ані аранжуванням, тому, як клавір, так і його оркестровий варіант редагу- валися і готувалися за допомогою професійних музикантів. Клавір опрацював одеський музи - кант П.І. Молчанов. Кілька варіантів оркест- ровки здійснили С.І. Зельцер, миколаївський скрипаль і диригент; Ф.І. Воячек, викладач Київського музичного училища; І.В. Прибик, диригент Одеської опери. Лібрето опери «Кате- рина» Аркас написав сам, а для роботи над клавіром довелося залучати професійних музи- кантів. У цьому зв’язку виникає питання, наскільки «Катерина» була наслідком самостій- ної роботи композитора? Фахівці відповідають однозначно: «загальний план твору, його тема- тична побудова, його яскраві мелодії, народний колорит музики – все це продукт творчої фанта- зії композитора» [10]. У свою чергу зазначимо, що вимір патріотичний значно превалює над виміром професійним. М.М. Аркас цілком свідомо йшов на створення дорогого проекту загальнонаціонального масштабу. І дійсно, він створив культову для свого часу оперу. Працювати далі у тому ж жанрі М.М. Аркас більш не мав змоги. Інсульт позбавив повно- цінної діяльності праву руку. До того ж початок ХХ ст. ознаменувався потребою у популярних історичних виданнях для народу. М.С. Грушев- ський працював над таким виданням і шукав кошти на його видання. Задуми написати власну історію України у М.М. Аркаса спочатку були дуже скромними. Бажалося написати книжку для домашніх по - треб, а саме для навчання онука Миколи. Проте ситуація вийшла з-під контролю. Аркас настіль - ки захопився своїм новим заняттям, що з голо- вою занурився у роботу. Додамо лише, що для видання своєї «Історії», Аркас взяв кредит у 10000 руб., яку родина потім виплачувала до 1911 року. Редактором книги став В.М. Доманицький. Приступаючи до написання своєї праці, М.М. Аркас не мав ніякого професійного до- свіду наукової діяльності. Ним не було написано жодної статті, не підготовлено жодної публікації. Природознавчо-науковий профіль його освіти обумовив відсутність асоціативного історичного поля, що перешкоджало наявності необхідної логіки для порівняльно-історичного аналізу. Уявлення автора про періодизацію історії і про інтерпретацію тих чи інших фактів носять яскраво виражений особистісний, емоційний характер. «Історія України-Русі» охоплює історичний простір з VІ–ІV ст. до н.е. по 1907 р. Автор поділяє його на 9 самостійних періодів: Скіфо-сарматський Київський (до 1170 р.) Галицький (1087-1340) Литовський (1320-1501) Польський (1501-1647) Гетьманський (1647-1663) Руїна (1663-1687) Московський (1687-1764) Україна під владою Російської та Австрій- ської держав (1764-1907). У періодизації Аркаса відсутній розділ про первісний лад, що наштовхує на думку про те, що автор або був переконаний у гіпотезі щодо автохтонності українського населення, або не мав достатньої кількості матеріалу для висвітлення цієї доби. Своєрідність хронології аркасівської «Історії» полягає у чітко окреслених датах (Польська доба – 1501-1647), тоді як у інших істориків періоди округляються століттями. Основою методології стало розглядання процесів, які мали свій початок і завершення у даному періоді, а критеріями стали факти, які свідчили про стабільність існування суспільства і держав- ного устрою. Так, наприклад, Аркас обмежив рамки Київської доби 1169 роком, коли Київ було зруйновано Суздальською армією Андрія Боголюбського, професійні ж історики (М. Гру - шевський, О. Єфименко та ін.) бачили кінець цього періоду у 1240 р., коли його зруйнували татари. Проте всі професіонали говорять про те, що після суздальського розгрому київський престол був символом першості удільних князів і володіння ним у політичному розумінні не було функціональним. Тобто Київська Русь для Арка- са вже перестала бути державним утворенням. Цим критерієм Аркас користувався у своїй роботі. Друга особливість подання матеріалу у робо - ті – гіпертрофічна персоніфікація, з докладними 1’2013 Тетяна Березовська 58