Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

115 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» Вже свинцем налиті хмари низько стеляться над морем, І радіють співом хвилі, і в надії рвуться вгору! Грім гуркоче їм назустріч… та чекає хвилі зрада! Вітер, граючись, стискає зграю їх в обійми радо – І о скелі дико гатить, їх смарагдові громади! Мов та чорна блискавиця, майорить провісник бурі. Він шугає ніби демон! Гордий чорний демон фурій! То стрілою мчить крізь хмари, піну хвиль крилом зриває! То над хмарами сміється, то від радості співає! Він радіє й щиро вірить – хмари сонця не сховають! Вітер виє… Грім гуркоче… Синім полум’ям палають зграї хмар в безодні моря! Стріли-змії, блискавиці, в морі гаснуть ніби зорі… Буря! Скоро вдарить буря! Буревісник добре знає – Мить настане перемоги! Й криком бурю закликає! Коцюбинський закінчив читати. Усі присутні мовчали, чекаючи продовження. Мовчання порушив Ленін. Він урочисто, ніби сам читав пісню, звернувся до Горького. – От имени секундантов предоставляю Вам слово в ответ. А потом и мы свое скажем. Горький продовжував мовчати. Було видно, що він напружено думає. Коцюбинський прийшов йому на допомогу. – Алексей Максимович, может, прочитать еще раз? – Нет, это не поможет, я не понимаю смысла большинства слов, но их мелодия полностью передает те чувства, которые я вложил в песню о Буревестнике. Это для меня очень неожиданно. Гласные и согласные в вашем «наречии» создают в сочетании необычную музыку слов, и они