Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Та довга ніч, безмісячна… 126 Національна революція пригодницькими романами з карколомним розвитком сюжету, але жоден письменник такого жанру не може втнути сюжет, який часом трапляється в житті. Так розмірковував Керенський. Чи могли собі уявити викладачі та вихованці Симбірської чоловічої гімназії, що саме два їхні вихованці будуть вирішувати долю Російської імперії, а за великим рахунком змінять світову історію? Але це лише частина сюжету. Доля закинула їхніх батьків до Симбірська, пов’язала спільною державною службою і тривалою дружбою їхніх сімей. Ілля Миколайович Ульянов служив інспектором народної освіти, в «чине статского советника», що відповідало генеральскому, а Федір Михайлович Керенський – директором Симбірської чоловічої гімназії. Обидві сім’ї вважалися багатодітними. Сім’я Керенських мала трьох доньок і двох синів, а в Ульянових було на одного сина більше. Їхні сини, Володимир Ульянов і Олександр Керенський, народилися 22 квітня, але Володимир 1870 року, а Олександр – 1881. Володимир майже одночасно втратив батька і старшого брата, коли мав шістнадцять років, і на якийсь час Федір Михайлович Керенський замінив йому батька. Лише за його активного сприяння Володимир закінчив гімназію з золотою медаллю і вступив до престижного Казанського університету. На той час Олександру було лише шість років, і якщо вони за ці шість років і зустрічалися, то, зрозуміло, не могли мати спільних тем для розмов. Революційний шлях теж у кожного був свій. Але у квітні сімнадцятого він привів Олександра Керенського на вершину влади і слави, а Володимира Ульянова – до керівництва нечисленною марксистською партію з тавром «німецький шпигун». То чи мав Керенський зважати на Ульянова? А з іншого боку, чи міг самолюбний і владолюбний Володимир спокійно терпіти таку «несправедливість» відносно себе?