Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

125 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» « Этот человек положительно на своём месте в нынешнюю минуту; чем больше у него власти, тем лучше ». Такий запис він лишив у своєму щоденнику. Період ейфорії Керенського продовжувався і після призначення його військовим міністром. У цей час він поновив своє членство у партії есерів, зайнявши там одне з провідних місць у керівництві партії. Прийнявши портфель військового міністра, Керенський усі зусилля направив на організацію червневого наступу російської армії. Тим часом за кожним кроком Тимчасового уряду, і особливо Олександра Керенського, уважно стежив, чекаючи його помилки, один з керівників частини соціал-демократичної партії, яка ще в тисяча дев’ятсот третьому році назвала себе більшовиками і привласнила право узурпувати владу одноосібно. Звали його Володимир Ульянов-Ленін. Він був за кордоном у той час, коли Керенський практично здійснив багаторічну мрію робітників і селян «свергнул царя и разорвал царские оковы» та створив демократичний коаліційний уряд. Такий хід подій Леніна не влаштовував, він, як і Керенський, мріяв про власну диктатуру, яку сором’язливо називав диктатурою пролетаріату. Проїхавши через територію країни, яка перебувала у стані війни з Російською імперією, у запломбованому вагоні, Ленін з дружиною та соратниками зупинився у Фінляндії, а потім звідти, у квітні сімнадцятого, дістався до Петрограда. Керенському відразу доповіли про приїзд із-за кордону керівника «більшовиків», особливо небезпечного крила соціал- демократичної партії, Володимира Ульянова. Почувши цю новину, Керенський посміхнувся. Його реакція на повідомлення була незрозумілою для генерала військової розвідки, він не знав, що Володимир Ленін, він же Володимир Ульянов, був Олександру Керенському ніби старший брат. У дитинстві більшість із нас захоплюється