Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 138 Центральна Рада проживають малороси, а не відмінна від великоросів нація. Тим часом у Києві була створена Центральна Рада, до складу якої увійшли представники трьох політичних таборів, самостійницько-націоналістичної Української народної партії, Української соціал-демократичної робітничої партії та партії Українських соціал-революціонерів. Декількома днями пізніше було видано першу відозву Центральної Ради «До українського народу» з датою «двадцять друге березня сімнадцятого року», яку проголосили три українські політичні партії. У відозві говорилося: « Народе Український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя після більш як двохсот літнього сну. Уперше, Український тридцятимільйонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу у дружній сім’ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати ». Наприкінці березня «свято свободи», відбулося вже в Києві. Як і в Петрограді, українське громадянство Києва маніфестувало на вулицях міста з синьо-жовтими прапорами і транспарантами. На них переважали заклики: «Хай живе вільна Україна!» і «Хай живе самостійна Україна!». Під національними синьо-жовтими прапорами маніфестували й українці Катеринослава. Виразний національно-український характер мали революційні маніфестації в Одесі, Харкові, Полтаві, Чернігові й багатьох інших містах України. Можливість створення власної держави впала на українців як сніг на голову. Часи видатних українських гетьманів, яких знав увесь світ, перед якими тремтіли й московські царі, і польські королі, а турецькі правителі мали за честь залучити в союзники, давно минув. «За двісті років тяжкого московського ярма в Україні