Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

141 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» Михайла Грушевського як пропагандиста українського сепаратизму та відомого діяча української національно- демократичної партії вислати до Симбірська на час знаходження місцевості, де він перебуває, на військовому стані». Лише за допомогою видатного вченого Володимира Вернадського йому пощастило потрапити до Москви, де він продовжив наукову роботу. У Москві було легше жити, ніж у Симбірську. Тут Грушевський знову зайнявся науковою роботою, писав до російських часописів та єдиного в Росії українського журналу «Промінь» . Російський уряд знову заборонив усі українські часописи й журнали в Україні та завойованій росіянами частині Галичини й Буковини. Пригадуючи свої поневіряння, Михайло Сергійович уже в потягу «приступив до формування» керівництва Української Республіки. Для керівництва потрібні були надійні і розумні керівники. Перший, хто спав на думку, – Володимир Винниченко. Він добре його знав. Винниченко теж закінчив юридичний факультет у Київському університеті, але значно пізніше. Того ж року створив таємну студентську революційну організацію під назвою «Студентська громада». Вступив до Революційної української партії, яка потім стала Українською соціал-демократичною робітничою партією. Вони були однопартійцями, разом видавали часопис «Промінь». Винниченко завжди вирізнявся не лише розумом та письменницьким таланом, але й сміливістю та відважним, безкомпромісним служінням ідеалам національної української самоідентичності. За революційну діяльність його декілька разів арештовували, і лише після цього він утік за кордон, де у Львові зустрівся з Грушевським. Нещодавно в Москві Винниченко приходив до Грушевського. Вони довго розмовляли, згадуючи свою спільну роботу в часописі, а потім і у Львівській «Просвіті». На той час секретарем Львівської «Просвіти» був Євген Коновалець, якого вони пізніше залучили до