Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Від автора 14 підданим Речі Посполитої, вихованцем Острозької академії на Волині, який там навчався разом з Петром Сагайдачним у сімдесятих роках шістнадцятого сторіччя. Тобто на сто років раніше! Наприкінці 1890-х років, за ініціативи лідера Харківської студентської громади Дмитра Антоновича, було організовано з’їзд студентських громад, у якому взяли участь Київська, Харківська, Олександрівська громади, а також Львівська «Академічна громада», та Віденська воєнізована організація «Січ». Постанова з’їзду закликала до впровадження демократичних свобод, пропаганди української ідеї, вживання української мови, поширення друкованих видань українською мовою. Перша політична партія в Наддніпрянській Україні – Революційна українська партія – була заснована в Харкові 1900- го року. Програми і статуту вона не мала, а її політичним маніфестом стала брошура «Самостійна Україна», написана Миколою Міхновським, що була видана в 1900 році у Львові. Ключова її формула – « Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір карпатських аж по кавказькі ». Під час революції 1905–1907 років, на яку робітничий клас Російської імперії підняв українець Георгій Гапон, у Наддніпрянській Україні стали виникати освітницькі організації на зразок галицької «Просвіти» 1868 року. Їхня діяльність у містах Миколаєві та Чернігові була пов’язана з Миколою Аркасом та Михайлом Коцюбинським, сини яких мали активну і визначну роль у національній революції та громадянській війні на теренах України в 1917–1920 роках. Національно-культурне відродження у Галичині, яка на той час звалася Галіцією, розпочалося значно раніше, у 1772 році, коли вона була приєднана до Австрійської монархії. На відміну від Наддніпрянської України, соціально- культурному відродженню тут сприяли заходи австрійського