Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

13 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» видали і використовували в школах «Букварь южнорусскій», Тараса Шевченка. «Граматику» Пантелеймона Куліша, «Граматику задля українського люду» Леоніда Ященка, «Арифметику-Щотницю» Данила Мороза! Підручники української мови були написані на основі полтавсько-київського діалекту. Хто не знав, тепер знає, то ж не повинен вірити у ХХІ столітті брехні московських політтехнологів, що підручник із сучасної української мови написав Михайло Грушевський за вказівкою австрійського імператора лише у двадцятому сторіччі. Діяльність українських просвітницьких громад занепокоїла царський уряд, і в 1862 році Олександр ІІ видав указ про закриття українських недільних шкіл та народних читалень. А міністр внутрішніх справ Валуєв, 18 липня 1863 року, видав циркуляр, зміст якого зводився до заперечення існування самої української мови: «Никакого отдельного малороссийского языка не было, нет и не может быть!». Циркуляром заборонялося друкування українською мовою наукової та релігійної літератури, а також підручників. Винятком була лише художня література. Тут нас вже «брати» зробили не просто рабами, а німими рабами! Але варто нагадати, що задовго до того, у першому вищому навчальному закладі на Русі, в Острозькій академії, заснованій на Волині в 1570 році, викладання проводилося руською мовою. Тобто тогочасною мовою руського народу, який був частиною Речі Посполитої! Хто знається на історії, пам’ятає, що в той період у московському царстві вищих навчальних закладів не було. Московський університет засновано за ініціативою Михайла Ломоносова в 1755 році. А сам Ломоносов здобував вищу освіту в Києво-Могилянській академії! І саме там він написав перший підручник з літературної російської мови, взявши за основу підручник з літературної руської мови, написаний Мелетієм Смотрицьким,