Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 152 Центральна Рада загарбані колись царатом. А в кінці березня Микола Міхновський скликав «Ширшу Військову Нараду залоги Києва і його околиць». Його доповідь було прийнято всіма з великим піднесенням, після чого радою одностайно схвалено резолюцію: « Негайно приступити до організації власної національної армії, без якої не можна й помислити про здобуття повної волі України ». Першим кроком для здійснення цього буде організація в Києві Першого Українського Козачого полку імені Богдана Хмельницького. Услід за цим мала йти організація дальших українських добровільних полків усіх родів зброї. Цю справу було покладено на окрему українську військово-політичну організацію «Український військовий Клуб гетьмана Полуботка». Почесним членом клубу було обрано присутнього на нараді коменданта київської залоги генерал-лейтенанта Цицовича. Подальше керівництво Клубом покладено на Міхновського та хорунжого Гана. Заходами Ради Клубу найближчим часом було видано тисячі примірників відозв до вояків-українців: « Пам’ятаймо, що на нашій землі стоїть упертий ворог і напружує останні сили, щоб прибрати до своїх цупких рук усю Україну. Товариші, браття! Не даймо України нікому! Полита кров’ю славних козаків-запорожців, укрита в цю війну горами нашого трупу, нехай встане Вона до свого життя! Товариші українці! Єднайтеся у свої українські гуртки! Єднайтесь з думкою про волю України, про її козацьку силу!» Відозви Клубу імені Полуботка, поширювані в десятках тисяч між українським вояцтвом на фронті, справили на вояцькі маси величезне враження. Через декілька днів після цього відбулось віче українського вояцтва в Москві. Пізніше Українським Військовим Клубом була проведена українська військова маніфестація, у якій під українськими національними прапорами пройшло десять тисяч українського вояцтва.