Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

153 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» На віче у Тернополі було висунуто вимогу щодо національно-політичних прав для України, та приєднання до України Галичини, Буковини й Кубані. У квітні на вічі українського вояцтва у Мінську створено Українську Фронтову Раду для військ Західного фронту, її головою обрали Симона Петлюру. На початку квітня за ініціативою відомого українського діяча, лікаря Івана Луценка заснували Військову Раду в Одесі. Було прийнято рішення організувати українську армію за дозволом Російського Тимчасового Уряду, шляхом виділення українського вояцтва російської армії в окремі «українізовані» частини. На такій легалізації становища наполягав і Український національний конгрес, який, обговорюючи цю справу, постановив скористатися з того, що тоді якраз перебував у Києві військовий міністр Російського Тимчасового уряду Ґучков і вислати до нього спеціальну делегацію для налагодження справи українізації армії. До складу делегації обрано Дорошенка, Міхновського та Ерастова. Проте делегація повернулася ні з чим. Вороже до справи української армії поставився не тільки Тимчасовий уряд. З такою ж ворожістю й ненавистю до тієї справи поставився і комісар київської військової округи, московський соціал-революціонер Оберучев, маючи у цьому беззастережну підтримку всіх соціалістичних партій і організацій. В усій соціалістичній пресі Києва з’явилися статті проти організації Української армії. Але Міхновський сподівався на це, і тому не спинився на шляху до запланованої акції. Організувати свою українську регулярну армію, проголосити слідом за тим самостійність Української Держави, зробити сепаратний мир з Центральними Державами, такою була програма Міхновського вже з перших днів революції.