Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 154 Центральна Рада Створення Першого українського козачого полку імені гетьмана Богдана Хмельницького організатори святково влаштували на Сирецькім полі під Києвом першого квітня на «свято перших квіток». На свято прибули не тільки всі бійці новосформованого полку, але й велика кількість українських солдатів із різних частин російської армії, розміщених у Києві. Ціла площа була замаєна синьо-жовтими прапорами, а над столом президії закріплено портрети Тараса Шевченка і гетьмана Павла Полуботка. Свято відкрили три військові оркестри виконанням пісні, яка ставала українським національним гімном «Ще не вмерла...». Після виступів учасників свята, влаштували маніфестаційний похід до Києва. Тут у Царському Палаці, де відбувалося засідання «ради військових депутатів», повідомили про створення полку. Коли голова «Ради депутатів» намагався висловити їм заборону, маніфестанти його прогнали. Той негайно викликав коменданта військової округи генерала Ходоровича. Але він привітав маніфестантів українською мовою, висловивши прохання до маніфестантів визначити делегацію для переговорів. Це їх заспокоїло. Вони визначили делегацію на чолі з Міхновським і розійшлись. Таким чином, ставлення російського уряду не вплинуло на організаторів української армії. Організація полку посувалась безперебійно вперед і до кількох тижнів була закінчена. Полк нараховував понад три з половиною тисячі бійців і розташувався у Києві, чекаючи початку першого Всеукраїнського військового з’їзду. Михайло Яровенко в ті дні майже не виходив з редакції. Роботи було стільки, що ледь ставало часу на сон та їжу. Тож одного ранку, коли він вискочив до магазину щось купити для сніданку, повернувшись, побачив Миколу Аркаса, який чекав на нього. Він був у мундирі офіцера козацького кубанського війська. Видно було, що Микола змучений дорогою, і від того