Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 170 Центральна Рада Всеросійськими Установчими зборами. До затвердження цього закону Рада зобов’язалася не ставити питання про надання автономії Україні й призначила для роботи при військовому міністрові Тимчасового уряду своїх представників. На них покладалася безпосередня організація українських військових частин. При цьому формування українського війська повинно було здійснюватися під контролем Тимчасового уряду. То був смертельний удар по українській державності. Коли в перші дні революції у Києві було постановлено скликати на дев’ятнадцяте квітня Український національний конгрес, лідери російських соціалістичних партій у Києві скликали окрему нараду для обговорення «сепаратистських стремлінь» Української Центральної Ради. Більшовицький лідер П’ятаков закликав соціалістів прийняти відповідну тактику супроти українських патріотів, щоб разом з ними поборювати ідею самостійності України. А київський адвокат Чекерель-Куш проголосив у своєму виступі таку тезу: «Не в наших інтересах роз’єднувати пролетаріат державними кордонами». Зважаючи на це, Генеральний Секретаріат звернувся до Українського народу з відозвою, у якій говорилось: « Ми в особі Української Центральної Ради, даємо картину формації нової влади, сучасної, опертої на зовсім інші підвалини, ніж стара європейська й особливо російська дореволюційна влада. Не фізичне й економічне насильство; не темнота, затурканість і економічна залежність поневоленого народу, не застрашування та гіпнотизування релігією; не нацьковування одної части пригноблених на другу, – не такі засоби дали нам, право й силу вирішувати норми життя, обов’язкові для кожного, хто признає себе українцем! У нас нема ворожнечі до Петрограду, але є цілковита байдужність до нього, бо українська демократія має свою власну владу , яку сама утворила!». Але зовсім інакше представив характер відозви