Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

171 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» Центральної Ради і її Генерального Секретаріату Володимир Винниченко представникам російського уряду. Під час перемов із представниками Тимчасового уряду він пояснив: – Ми не закликаємо на бунт проти петроградського уряду, ми щиро бажаємо спільної організації. Ми визнаємо, що в роз’єднанні не можна йти далі. До часу порозуміння Генеральний Секретаріат не видасть ніякого акту. А взагалі нам тепер дужої руки потрібно. Останнім часом у нас аж занадто замиготіли в очах червоні жупани, кунтуші, запахло димом гармат, свіжою кров’ю, гнилим трупом. Бунчуки, булави, дипломати, пани-державці. Кріпак спішить на шляхтича перевернутися, острогами дзеленчати, нагаєм помахувати. Як ходять чутки, поляки не хочуть республіки, а неодмінно короля. Ми не здивуємось, коли наші кріпаки забажають і собі короля, щоб зовсім як у панів було! Потішений слухняністю Генерального секретаря, Керенський сказав у прощальній промові. – Россия должна быть великая, сильная, неразделимая! Если же кто посмеет посягнуть на ее целостность и протянет руки, то мы сможем им сказать: «Руки прочь!» Михайло Яровенко, якого Михайло Грушевський закликав вести всі протоколи перемов з огляду на їх секретність, ледь стримував себе, слухаючи і записуючи висловлювання членів Російського Тимчасового уряду. Він уперше побачив Керенського, але перечитавши Петроградську пресу перших революційних місяців, він мав таке враження, що знає Керенського все своє життя. І спостерігання за ним під час перемов, лише додало впевненості у тому, що хоч він, як і Грушевський, високоосвічена людина, і сповідує такі ж соціалістичні цінності, але вони люди зовсім різних світів. Інша справа – Винниченко. На відміну від Грушевського, він за марксистською ідеєю диктатури пролетаріату зовсім не хоче вести мову про власну державність.