Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 184 Центральна Рада Савінкова, з представниками Петроградської Ради, та ще від Думи повинні бути Ісаєв та Шрейдер. З ними він мав виробити план дій, щоб зупинити війська Корнілова, які разом з військами Кримова та Денікіна рухалися на Петроград. За день перед тим генерал Корнілов відмовився виконати його наказ щодо призупинення руху армій на Петроград. Він мотивував відмову по-військовому – чітко і коротко. «Войска двигаются на столицу по решению Временного правительства и с вашего согласия. Целью передвижения есть окончательное подавление большевистского июльского мятежа, и взятие под контроль ситуацию в столице. Поставленная задача будет выполнена!». Керенський не мав чим заперечити. Ще тиждень до того він погодився на пропозицію Савінкова оголосити Петроград і його околиці переведеними у військовий стан. Для забезпечення безумовного виконання військового стану, тобто боротьби з більшовиками, і потрібен був військовий корпус. Коли запрошені на нараду прибули, Керенський уже прийняв рішення. Він робив вигляд, що уважно слухає прибулих. При тому їхня думка була для нього байдужа. Керенському не довелося переконувати представників Думи і Петроградської Ради, або приймати рішення, порушуючи видимість демократії. Нарада була короткою, учасники підтримали пропозицію Керенського. На її підставі він віддав наказ про відсторонення від посад і передачі до суду за вчинення «заколоту» Корнілова та генералів, які його підтримали. А Корнілов, незважаючи на очевидність злочинності наказу, не зумів порушити присяги, усе ж виконав наказ міністра голови уряду. Першого вересня 1917 року генерал Алексєєв арештував верховного головнокомандувача та генералів, що його підтримали. То була перемога. Але не Олександра Керенського, а Володимира Ульянова. Вибравши в союзники Леніна, який в цей час знаходився