Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

185 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» у Фінляндії, він уклав з ним угоду про спільні дії в боротьбі з Корніловим. Після спільної перемоги настав час розібратися між собою. Але якщо за Леніним були червоногвардійські дружини, то головнокомандувач Північним фронтом Чемерисов не поспішав допомогти Керенському. Лише декілька козачих сотень під керівництвом генерала Кутєпова, та невелика есерівська дружина, погодилися йти з Керенським на Петроград. Однак, у Гатчині вони домовилися з командиром загонів більшовицької Червоної гвардії про припинення бойових дій. Керенському дали лист паперу, на якому він написав свій останній історичний документ: «Слагаю с себя звание министра-председателя, передаю все права и обязанности по этой должности в распоряжение Временного правительства. А. Керенский. I.XI- 17 года». А Леніна відділяли лічені дні від отримання влади в Російській імперії. Тепер він зробить все, щоб її не віддати. Настав остаточний кінець імперії Романових і насувалася ніч імперії зла. Цього ще не знав жоден керівник марксистських партій, яких раптом так багато з’явилося у Росії, вони навіть думки не мали про диктатуру пролетаріату. Нарада більшовиків привітала наступ демократії. Але замість демократії до Петрограда приїхав Ленін, якого першим зустрів Лев Троцький. Саме він, голова Петроградської Ради робітничих солдатських і матроських делегатів, передав йому владу у Петрограді. Ленін ніякої демократії, крім буржуазної не знав, а сам сповідував диктатуру пролетаріату. Тож, виходячи з того, що головний більшовик був лідером пролетаріату, це була саме диктатура Леніна. На другий день більшовицького перевороту, в одній із кімнат Смольного, за столом сиділи Ленін і Троцький в оточенні вірних ленінців, чекаючи на отримання місць при владі. Ленін оглядав соратників, посміхаючись з невластивою йому сором’язливістю.