Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 204 Центральна Рада *** Щоденні багаточасові нелюдські перевантаження знесилили Михайла Грушевського. День у день йому треба було або головувати на засіданнях обраної Ради, або вести наради її президії, брати участь у засіданнях Генерального Секретаріату. Йому також доводилося приймати делегації, вести переговори з представниками різних партій і різних народів, що жили в Україні. Але на втому часу не було. Михайло Ярошенко всіляко допомагав Грушевському в організації робочого часу, ставши непомітним та незамінним його помічником. У ті гарячі дні й місяці Грушевський переживав як радісні хвилини запалу духу, що перед ними зникали всі особисті незгоди, так і гіркі переживання. Якось, уже пізнього вечора, провівши останню в цей день делегацію, він сів знесилений біля столу Михайла і, закривши очі, довго мовчав. Потім подивився на Михайла, змучено посміхнувся і промовив. – Оце б лишити на декілька днів усі справи та зрання поїхати в ліс за грибами. Пам’ятаєш, скільки підпеньків ми збирали у лісі біля Львова! – Думаю, під Києвом теж є досить грибів, вересень був дощовим. То, може, я організую? – То, Михайле, я лише помріяти можу. Тяжку й відповідальну маю ношу. Вороги українства, які й давніше пеклом на мене дихали. Вони у своєму засліпленні ким мене не вважали. І автором українського руху, і винахідником української мови. А тепер особливо всіли на мене зі своїми лайками й погрозами. А найтяжче стає, коли немає згоди поміж своїми. А вона так потрібна в міру того, як мусимо вирішувати різні питання подальшого життя. При тім же, хоч завжди всю відповідальність покладають на мене, в дійсності я маю дуже обмежений вплив на прийняття рішень, і то більше моральний. Юридично моя роль є чисто формальною, як голова