Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 206 Центральна Рада робітничій партії, проте рік за роком партія почала розповзатися. Складові частини колись єдиної партії почали дрейфувати у різні боки. Першою відділив свою фракцію Ульянов-Ленін і розпочав боротьбу з усіма іншими марксистами. Пізніше українці на чолі з Грушевським, Франком, Петлюрою та Винниченком створили Українську соціал-демократичну робітничу партію. Зрозуміло, Михайло не був у активі партії, але багаторічна робота та спілкування з Грушевським визначила його пріоритети. Так само Ісак починав свій революційний шлях разом з Троцьким, і перебуваючи у в’язницях і засланнях, завжди позиціонував себе з партією більшовиків. Ця остання зустріч, яка відбулася після узурпації влади більшовиками в Петрограді, призвела до глибокого розчарування від того, наскільки різнилися їхні погляди на події в країні. Ісак зі своїми товаришами зайшов до нього в редакцію, коли вони з Аркасом та Коновальцем обговорювали можливі наслідки узурпації влади в Петрограді більшовиками. З Миколою Аркасом Михайло тепер бачився досить часто, той зі своєю партизанською сотнею, на яку він перейменував ескадрон, знаходився у Києві на охороні Центральної Ради. Євген Коновалець спільно з Романом Дашкевичем у жовтні- листопаді сформував Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, і тепер за допомогою Миколи Міхновського намагався його узаконити, що було досить складно. Ісак зі своїми товаришами, Юрієм Коцюбинським і Віталієм Примаковим прийшли до Михайла перед полуднем. Їхній прихід мав свою конкретну мету. Проводжаючи делегатів з’їзду Рад до України, Троцький телеграфував П’ятакову про направлення йому на допомогу надійних більшовиків, які відзначилися у штурмі Зимового палацу. Тому після приїзду до Києва друзі відразу встановили зв’язок з П’ятаковим, який коротко розповів про останні події у Києві і плани встановлення