Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

219 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» верит в вас! Зрозуміло, після цих слів, які його запалили, Юрій Коцюбинський попередньо зателеграфувавши Примакову, і разом з Ісаком Мусіним терміново виїхав до Полтави, щоб налагодити зв’язок з номінально підпорядкованим йому, колишнім царським підполковником Михайлом Муравйовим. Приїхавши до Полтави, вони вирішили спочатку зайти до штабу Муравйова. Доки вони з Мусіним йшли від залізничного вокзалу до штабу російських більшовицьких військ, повсюди їм зустрічалися сліди артилерійського обстрілу міста, розтрощені будівлі і вирви від снарядів на вулицях. Загарбники безжалісно вбивали мирних мешканців, витягуючи їх із домівок. Картина була жахливою, її не можна було порівняти з наслідками штурму Зимового палацу. Там від пострілів Аврори були лише незначні пошкодження будинків. Доки вони дійшли до штабу, у них разів десять перевірили документи. Причому, то робилося грубо і нахабно п’яними матросами, які наводили «революційний порядок» на вулицях загарбаної Полтави. Таким самим чином матроси поставились до них, незважаючи на їхні мандати високопоставлених державних діячів. Біля штабу фактично підпорядкованих Коцюбинському військових підрозділів, він з Мусіним був змушений чекати майже годину, доки у штабі перевіряли їхні мандати. За цей час до штабу двічі під’їздив і від’їздив панцирник з написом «Смерть украинцам». Ісак звернув увагу, що написано саме українцям, а не «малоросам». Нарешті з приміщення вийшов матрос у безкозирці з написом «Балтийский флот», і провів їх до кабінету Муравйова. Той сидів у м’якому кріслі таким чином, щоби бачити у вікно частину вулиці і вартового біля входу у приміщення штабу. Мусін відзначив про себе, що Муравйов, скоріш за все, спостерігав за ними, доки вони чекали дозволу увійти.