Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 220 Центральна Рада Поведінка Муравйова доповнила картину, яку вони спостерігали на вулицях Полтави. Мусін відчув огиду і обурення до цього зарозумілого неприємного чоловіка. Поглянувши на Коцюбинського, він зрозумів, що той ледь стримує себе. Було помітно, що Муравйов своєю поведінкою намагається підсилити ефект несприйняття, щоб вивести їх з рівноваги. У цей момент до кабінету швидко ввійшов чоловік у офіцерському однострою, але без погонів, як і Муравйов. Він пройшов біля Коцюбинського, привітався за руку з Муравйовим, узяв крісло і сів напроти нього. Весь цей час він одночасно доповідав Муравйову про виконання доручення. – Господин командующий… – Не господин, а товарищ! Пора бы уже и привыкнуть! – Виноват, товарищ командующий! Ваше задание выполнено, собрали почти сто человек юнкеров и офицеров Полтавского юнкерского училища… – Где они сейчас, в тюрьме? Там еще есть места? – А зачем их в тюрьму? Контру! Там в училище и расстреляли именем революции. Ця спокійна, неспішна, байдужа розмова про страшні речі, зовсім вивела Коцюбинського з рівноваги. Він різко підійшов до Муравйова, ніби хотів учинити над ним самосуд. Навіть рука рухнулась до кобури нагана. Але він стримав себе і звернувся до Муравйова, який продовжував спокійно сидіти, з цікавістю розглядаючи Коцюбинського, зовсім не реагуючи на його рухи. – Товарищ Муравьев, Вы получили сообщение о моем прибытии? – А вы кто такой? – Вам полчаса назад передали наши мандаты, Вы их смотрели? – Мандаты? Муравйов встав із крісла, підійшов до столу, взяв