Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

225 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» цього. Але, підтримки у них не отримав. Тому він вирішив сам вжити заходів для захисту Української Народної Республіки. Під приводом перевірки боєготовності губернських комендантських військ він провів переговори з усіма комендантами. У Харкові на той час комендантом був Омелян Волох. Цей комендант особливо зацікавив Петлюру. І не лише тому, що Харків міг першим стати об’єктом нападу московських більшовиків, Симона Петлюру вразила доля цієї незвичайно талановитої людини, і він вирішив з ним познайомитися особисто. Омелян Волох теж перейнявся повагою до Симона Петлюри. Його тішила увага одного з головних керівників Держави, який стояв на чолі військових сил України, а ось тепер сидить як рівний поряд з ним, Омельком Волохом. Очільник військових сил республіки сидить поряд з ним, сином наймита, сільського пастуха, і вони разом курять самокрутки звичайного «самосаду». І якось само собою вийшло, що він захотів розповісти йому про своє життя. – Що мені сказати про себе. Родом я з Кубані, є там таке невеличке українське село, або по-місцевому – станиця, Калниболото. Батько мій був наймитом. Коли я мав шість років, померла мама, і батько, зібравши нас, дітей, переїхав на Донбас. Влаштувався на шахті, а нас визначив у найми, худобу людську пасти. Я навіть не пам’ятаю, чи вмів я ходити, коли вперше взяв у руки батіг. А з чотирнадцяти років, як і батько, уже працював на шахті. Але, батюшка місцевої церкви, помітив у мене хист до малювання і завіз у Харків до маляра-живописця. Дивись, міг би стати як Тарас Шевченко художником, але вже з перших днів війни, з серпня чотирнадцятого, я знаходився на фронті, відвойовував у австріяків Галіцію. У перший місяць війни разом з тяжким пораненням отримав «Георгія» за відвагу. Після одужання – Київська школа прапорщиків. Мене туди відправили