Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 226 Центральна Рада як такого, що був грамотним, закінчив церковно-приходську та художню школи. Не встиг закінчити навчання, знову у війську. Але, то вже Карпати. І знову тяжке поранення та другий «Георгій», а до нього чин поручика. Але цього разу на лікування потрапив до столиці. Ну, Петроград для художника, сам розумієш, пізнання світу. Доки лікувався, обійшов усі художні галереї, думаю от і здійснюється мрія, хоч і не кріпак, але йду слідами Шевченка. Та де там! Війні ні кінця ні краю, і я знову в окопах. А там куля вже чекає. І хоч третя повинна бути, як кажуть, фатальною, але і тут лише поранення, хоча тоді у «брусиловському» прориві генерали багато солдат і офіцерів поклали! Тепер на лікування потрапив майже додому у Харків. І звання вище, штабс-капітан! Бачу, тут і до полковника вже можна дістати, та отримати за вірну службу царю дворянство. А цар всіх обдурив, взяв та й і відрікся від царської корони. Тож і я, поряд з трьома «Георгіями» причепив червону стрічку. А почувши заклик до створення Української армії, згадав, що я нащадок запорозьких козаків і повинен служити Україні. Симон Петлюра, якого війна лише торкнулася своїм тиловим життям, не знав, що таке йти в атаку, коли навколо тебе, мов краплі дощу зі свистом пролітають кулі. Тому з увагою і захопленням слухав цього високого, кремезного, мов дуб, георгіївського кавалера, що мав за три тяжкі поранення три георгіївські хрести, які у штабі не одержиш, і відчував відвагу і впевнену чоловічу силу цього незвичайного художника-воїна. «Дійсно, його доля чимось подібна до Шевченкової»! А Омелян Волох, заохочений увагою військового міністра, продовжував. – Я не відразу зрозумів, до чого нам знадобилася Центральна Рада, лише у серпні, коли отримав призначення місця служби у сибірському Іркутську, раптом зрозумів, що він мені зовсім ні до чого, а місце моє тут, в Україні. І подальший шлях мій – боротьба за її незалежність.