Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 228 Центральна Рада вивітрюється, не можеш до купи скласти. Думаєш собі, краще заспівати гарну пісню людям, ніж лепетати щось немудре. – Так. Винниченко вміє сказати! Деколи слухаю його на засіданні уряду і думаю: він з Керенським ніби в одній гімназії вчився. Той теж одним словом може тисячі людей підняти! – То не від гімназії залежить, якби так, то Ленін теж мав бути трибуном, вони з Керенським вчилися у одній гімназії. А Ленін так собі трибун, проте організатор, рівного якому сьогодні не має. – Ти так говориш, тому що виступу Троцького не чув! Хоча, я тобі скажу, за розповідями мого товариша Ісака Мусіна, який на власні очі бачив, як той підготував і провів узурпацію влади більшовиками в Петрограді, він і організатор не гірший за Леніна! – Михайле, от ти мені скажи, чому Троцький не з нами, а з Леніним? Ви ж разом в Україні прийшли у революцію. Батьки ж його і тепер живуть в Україні. – То просто, Троцький від батьківського дому відбився ще майже дитиною. Коли він створив з нас революційну організацію у Миколаєві, йому ледь сімнадцять виповнилося. А у двадцять він уже був у Лондоні біля Леніна. Та що Троцький, от як Володимир стає нам майже ворогом, то ти мені поясни. Ви скільки років у партіях одних були, і тепер в есдеках, а зовсім різні люди. Може, Винниченко просто зрадник? – Ні, Михайле, то було б занадто примітивно. Винниченко щирий у своїх блуканнях пітьмою. Але від того нам не легше, краще б він був ворогом. А ще гірше мені від того, що і Михайло Сергійович тримається його думки! – Михайло Сергійович наскільки геніальний вчений, настільки й далекий від світського життя. Єдині університети в цій справі він пройшов, коли діставався зі Львова, через Угорщину і Румунію, до Києва фронтовими дорогами. А, Винниченко боєць! Ти ще когось пам’ятаєш, щоб був здатен