Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

233 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» Як ви пам’ятаєте, Тимчасовий уряд був категорично проти нашої автономії у спільній федерації, то залишок імперських амбіцій, які не так легко зламати. Потрібен час. Ми домовилися з Керенським повернутися до цього питання після установчих зборів. Те, що відбулося влітку, – спроба встановлення самостійності, – нашкодило нашим домовленостям. А у листопаді під час більшовицького заколоту я знаходився у Петрограді і зустрівся з Ульяновим-Леніним. Розмову ми мали досить довгу, і більшу частину її ми присвятили питанню про права націй на самовизначення. Але наші дії щодо ставлення до місцевих більшовиків спровокували Леніна на зустрічні агресивні дії. Проте в цьому випадку ми з головою Центральної Ради не прийняли ультиматум Леніна-Троцького. А тепер за дорученням Грушевського я підготував Четвертий Універсал, який проголошує самостійну Україну, і ми його приймемо на засіданні Центральної Ради. Винниченко ще не промовив останні слова, як піднявся Євген Коновалець. – Пане Винниченку, ми були з Вами в одній партії, соціал-демократичній. І хоч я ще у молодіжному крилі, і ми мало спілкувалися, Ви тоді були для мене взірцем революціонера. Саме тому я не міг зрозуміти мотивацію Ваших вчинків на посаді голови Українського уряду. Тепер, почувши Вас, я повністю її зрозумів, але не поділяю. Вам здалося, що це ми відійшли від марксизму і соціал-демократії, а я впевнений, що саме Володимир Ульянов це зробив! І то не в сімнадцятому, а ще в дев’ятсот третьому. Це його теза про диктатуру пролетаріату розвалила соціал-демократичну робітничу партію. Коли він вперше проголосив її у Лондоні, чи знав він, чого хоче пролетаріат Петрограда? Напевне не знав, у будь-якому разі – не диктатури. І то не дивно, тому що Ленін роками не бачив пролетаріату і не