Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 240 Центральна Рада більшовицького розгрому могла лише допомога країн «серединного» союзу. Тому у Брест-Литовськ відбула делегація Української Народної Республіки на чолі з Голубовичем. Зламавши опір захисників столиці, війська Муравйова увірвалися до Києва, організувавши криваву різанину, якої Київ не бачив із середньовічних часів. У червоному терорі ледве не загинув один з лідерів українських більшовиків Затонський, у нього муравйовці виявили посвідчення, виписане українською мовою. Києвом гасав більшовицький броньовик з написом «Смерть українцям!». Муравйов видав наказ про «безпощадне знищення всіх офіцерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції». Під час штурму застосовувалися отруйні гази, було проведено масовий артобстріл. На місто впало до п’ятнадцяти тисяч снарядів. Чотири дні артилерія Муравйова обстрілювала місто, руйнувала будинки й церкви. Під час артобстрілу повністю знищили будинок Михайла Грушевського з усім майном та великою бібліотекою. Виконуючи наказ Муравйова, більшовицькі війська розстріляли в Києві близько п’яти тисяч мирних жителів. А за австрійським звітом усього в Києві було розстріляно більш ніж десять тисяч чоловік. Серед убитих був і київський митрополит Володимир. Більшовицькі війська плюндрували Київ близько трьох тижнів. Так мстилися більшовики за Універсали Центральної Ради, за прагнення українського народу до незалежності. На київську «буржуазію» наклали контрибуцію в п’ять мільйонів рублів для утримання більшовицьких військ. Уже в Житомирі Михайло читав у часопису «Студентський вісник»: «Нова влада тероризувала місто. Більшовики захоплювали банки, магазини, державні й приватні підприємства і скрізь відбирали гроші. Редакції газет були розгромлені. На вулицях розгулювали п’яні дебошири. В місті