Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 246 Центральна Рада мы теперь можем говорить. Какое мы имеем право соглашаться с его диктатом! Ведь нашему примеру последовали немецкие и австрийские марксисты, продолжая начатое нами дело мировой социалистической революции, они начали забастовки в своих странах! Согласиться нам на диктат кайзера Вильгельма ІІ, значит воткнуть нож в спину немецкого и австрийского пролетариата! Бухаріна більшість присутніх підтримала. Дзержинський дорікав Леніну за боягузтво, Урицький за підхід до проблеми з вузько російської, а не міжнародної точки зору. Косіор не лише від себе, а й від усієї петроградської організації категорично виступив проти Ленінської пропозиції. Лише Сталін з Сергєєвим та Сокольніковим підтримали Леніна. Троцький уважно стежив за виступами і взяв слово останнім. – Товарищи! Трезво оценивая состояние наших войск и обстановку на фронтах, я подписываюсь под каждым словом доклада. Но как интернационалист, не могу не согласиться с товарищем Бухариным. Я почти уверен, что не больше двадцати процентов «германцев» готовы к продолжению войны. Они ждут начала революции в своей стране. Исходя из этого, предлагаю проводить при переговорах политику: «ни мира, ни войны», до тех пор, пока не поднимется пролетариат воюющих против России стран. Вислухавши виступ Троцького, «ліві комуністи» відмовилися від лозунгу термінової «революционной войны». Це привело до того, що за пропозицію Троцького було подано дев’ять голосів, а проти – сім. Ленін уже як прихильник Троцького, вніс пропозицію про всіляку затримку переговорів. Ця його пропозиція набрала дванадцять голосів і була прийнята. Таким чином, ленінська пропозиція лишилася, отримавши трохи інше звучання. Тепер Леніну і Троцькому лишилося забезпечувати на перспективу її виконання. І вони того домоглися.