Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

247 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» На засіданні ЦК партії більшовиків було прийнято рішення затягувати мирні переговори у надії на початок пролетарських революцій у Німеччині та Австро-Угорщині. За пропозицією Леніна цю місію повинен був виконати Троцький. «Чтобы затягивать переговоры, нужен затягиватель, а лучшего «затягивателя», чем Лев Давыдович, я не знаю!» – завершив дебати Ленін. До поїздки у Брест, під час перерви у засіданні щодо мирної угоди, Троцькому ще раз довелося відстоювати Леніна. На його прохання Троцький виступив з доповіддю на третьому з’їзді Рад. Значна частина його учасників, що складала більшість, була налаштована на користь війни. Саме тому Ленін зі своєю пропозицією миру волів за краще навіть не виступати. Завжди рішучий і безкомпромісний Троцький цього разу у своїй доповіді, обстоюючи свою ідею «ні мира ні війни», говорив переважно проти мирної угоди, ніж проти війни. Саме цим він привернув до себе учасників з’їзду. Його промову присутні слухали з неослабною увагою, постійно перебуваючи в захваті від промовця. Від нього не відводили очей, він у цій залі був самим втіленням російської революції, направленої у своєму зверненні до всього світу! Після закінчення промови величезна зала наповнена російськими робітниками, солдатами і селянами здригнулася від голосного співу. Усі присутні піднялися і урочисто заспівали «Інтернаціонал». З’їзд одностайно схвалив доповідь Троцького, але не ухвалив жодного рішення, ніби залишив його на розсуд Троцького і Леніна. Маючи такі повноваження, Лев Троцький відкинув німецькі умови миру, і висунув свій новий заклик: «Ні миру, ні війни: угоду не підписуємо, війну припиняємо, армію демобілізовуємо». На засіданні делегацій він прокоментував німецький ультиматум заявою, яка стала темою номер один, у всій світовій пресі.