Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

249 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» учасники вже визнали делегацію Центральної Ради, самостійною і правомочною представляти Україну. Більш того, тепер Українську Народну Республіку визнано вільною, незалежною, суверенною державою, яка має всі права вступати в міжнародні відносини. Поза тим, січневе повстання більшовиків у Києві, а за ним захоплення його військами Муравйова, поставило Німеччину у складну ситуацію. Тепер вже керівництво німецької делегації оголосило перерву в засіданні мирної конференції. Берлінські можновладці взяли під сумнів можливість підписання угоди, у зв’язку з тим, що Центральна Рада не контролює ситуацію в столиці. Проте, зважаючи на відсутність продовольства і перспективу голоду у Австро- Угорщині, проблеми України з більшовиками не взяли до уваги. Уже дев’ятого лютого у Брест-Литовську, молоді українські дипломати, окремо від представників Радянської Росії, домоглися укладення мирного договору з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Це був перший мирний договір у світовій війні. Задля укладення миру, держави німецького блоку погодилися на те, щоб до Української Народної Республіки відійшла більша частина Холмщини і Підляшшя, а також на об’єднання Галичини з Буковиною в один «коронний край». Українська республіка попросила надати військову допомогу у відсічі агресії більшовицької Росії, направивши до України військові підрозділи, сформовані з українців Галичини, Буковини і Закарпаття. Зі свого боку, вона зобов’язувалася надати Німеччині та Австро-Угорщині продовольчі і промислові товари. Австро-Угорщина до того, зобов’язалася створити автономну Українську область у Східній Галіції. То був відчутний удар по більшовицькому московському уряду. Однак з іншого боку країни Антанти розірвали відносини з Українською Республікою, коли вона почала