Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

273 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» Вам своє ставлення до національного питання. Тож я вважаю за необхідне усіляко підтримувати українські національні змагання, але не культивувати в українцях особливої зненависті до Росії. Відносно української культури. Я би в цьому питанні не використовував навалу і силування. Для розвитку всякої культури, далеко більше корисний її повільний органічний зріст, аніж поверхове і примусове прищеплювання. Замість шовіністично-націоналістичних тенденцій в Україні необхідно розвивати територіально-державницький патріотизм. За умови підпорядкування українського націоналізму територіально- державницьким інтересам, я готовий буду всіма силами підтримувати національний рух і надати національного характеру організації власницьких елементів! Ця досить розлога розмова перетворила їх на спільників і вони були задоволені тим, що прийшли до порозуміння. Тож як людина військова, та ще й вихована у Німеччині, Скоропадський не збирався посипати собі голову попелом. Він поставив собі за мету продовжити відродження Української держави, і коли для цього є лише дві, хоч і антагоністичні партії, він мусить з їхньою допомогою робити цю справу. Центральна Рада, що зібрана з десятка соціалістичних партій, перевершила свої можливості за неповний рік діяльності, домоглася самостійності і якогось міжнародного визнання. Перше, за що він узявся, то утвердження здобутого міжнародного визнання. Він почав із установлення дипломатичних зв’язків з Німеччиною. Майже одразу після отримання влади він відвідав її з офіційним візитом і провів успішні переговори з кайзером Вільгельмом II. Це сприяло визнанню його влади Радянською Росією і підписанню з нею перемир’я. Після цього Україна здобула більшу свободу дій у своїй зовнішній політиці, і отримала згоду німців на розбудову регулярної української армії.