Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Запізнілий гетьман 292 Чи день прийде з грозою-зливами? Коновальця й Аркаса звільнили від більшовиків Київ. Проте Грушевський аргументи Михайла на свою користь майже не сприймав, і не міг вийти зі стану пригніченості та безнадії. Одного дня до Михайла зайшов Микола Міхновський. Тепер вони були ніби у ворожих таборах, але так ніхто з них не вважав. Вони трохи поговорили про малозначущі речі, а потім Міхновський запитав, як почувається Грушевський. – Ти знаєш, Михайле, я розумію, що йому тепер не солодко. І хоч вони з Винниченком моєї крові попили досить, я на них зла не маю. А, до речі, де тепер Володимир? – Володимир виїхав до Бердянська ще до того, як ми змушені були відступити до Житомира. Я тоді подумав, може, то й на краще. Уряду буде не доставати його гострого розуму і діяльної вдачі, але одночасно припиняться сварки з Петлюрою, які дуже шкодили спільній справі. Проте події пішли зовсім у інше русло. Тепер маємо взагалі іншу владу, ось ти, Миколо, біля «Ясновельможного Гетьмана», то, може, скажеш, куди йдемо, а головне, чи не забуває гетьман, якою державою правує! – Михайле, мої відносини з соціал-демократами ти знаєш. Вони навіть уявити собі не могли, що можна мати власну державу і вийти з «Единой и неделимой». Ми дали їм у руки владу, а вони за це мене на фронт, а з більшовиками зголосилися до спілки. Може, порозумнішають після того, як більшовики на них пішли війною. – Важко сказати Миколо, одне знаю достовірно, Михайло Сергійович у політику не піде. А от інші можуть піти, все буде залежати від Скоропадського, чи стане йому сили утримати брудний потік русофілів, який заполонив Київ. Ти там ближче це все бачиш. – Краще б не бачив. Узагалі, треба визнати, що на стезі державного будівництва, гетьман і його уряд суттєво вирізняються від соціалістичного уряду Центральної Ради. Соціалісти весь час проводили в сварках, не рухаючи жодної