Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

291 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» при кожній зустрічі з Михайлом, він починав розмову про причини поразки Центральної Ради і своєї вини у цьому. Михайло бачив, що думки про це не дають йому жити. Він як міг, розраджував Михайла Сергійовича, нагадуючи про те, скільки зроблено Центральною Радою під його керівництвом. Значною мірою завдяки Грушевському вона протрималася тринадцять з половиною місяців. Його величезна заслуга була у тому, що Центральна Рада відродила в Україні державницьку свідомість, утворила Українську Народну Республіку. Берестейська угода стала визнанням прав українського народу на свою державу, свою культуру і свою мову. Поразку Центральної Ради зумовила нерозвиненість українського національного руху. То, врешті, й не дивно, членами Центральної Ради були переважно молоді інтелігенти, недосвідчені у практичній діяльності. До того ж, Центральну раду роздирали конфлікти, гострі сутички, особливо між Винниченком і Петлюрою. Частина діячів Ради шукала компромісу з більшовиками, адже майже всі її члени були представниками українських соціалістичних партій і не виявляли рішучості в боротьбі за державність України. Навіть голова українського уряду Володимир Винниченко, видатний письменник, але поганий державник, не раз пропонував проголосити в Україні радянську владу. «Якщо Україна не буде соціалістичною, нам не треба ніякої», заявляв він, хоча іноді приходив до невтішного висновку, що російська демократія закінчується там, де починається національне питання. Укладання Берестейського мирного договору надало легітимності Українській Народній Республіці. Після цього під загальним керівництвом генерала Костянтина Прісовського, який долучився зі своїм офіцерським загоном до військ Центральної Ради ще під час вуличних боїв за Київ з військом Муравйова, українські військові підрозділи Петлюри,