Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

297 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» організаторський хист. А для конспірації займався культурно- просвітницькими справами. Він організував упорядкування могили Тараса Шевченка і Чернечої гори в Каневі. Про те Михайло довідався досить швидко, зустрівшись з давніми знайомими, що мав у земських установах. Звичайно, Симон Петлюра не сидів склавши руки. Тепер він поширював свої ідеї на дрібне та середнє селянство. Користуючись своєю посадою, забезпечив матеріальні та фінансові ресурси посередництва спілок «Централ», «Українбанк» та «Дніпросоюз», дії яких він координував через Союз земств. «А Скоропадський в цей час, попри гучні заяви, залишався у колі здебільшого по-русофільськи налаштованих великих землевласників та космополітичного «Протофісу» – з гіркотою думав Михайло. Але це єдине, що він міг зробити. Одного разу він розпочав розмову з Грушевським про необхідність його зустрічі з гетьманом. Але Михайло Сергійович досить різко відмовився навіть вести розмову на цю тему. Михайло ще міг говорити з Миколою Аркасом про ці справи. Аркас на початках став на сторону гетьмана, проте дуже швидко за різкі висловлювання проти гетьманського русофільства був від гетьмана відсторонений. Тоді репресивні дії гетьмана не могли зупинити селянських повстань, які спалахували одне за другим. Було дві причини, які до них призвели. Перше, то німецькі продовольчі загони, які грабували селян. А друге, то вилучення в селян земель, які вони отримали від Центральної Ради. У часи керівництва Україною урядом Центральної Ради, українські селяни, йдучи за інструкціями та за агітацією соціалістичного уряду, позаймали маєтки великих землевласників, московітів і зрусифікованих українців, які, за невеликим виключенням, були ворожо налаштовані до українського селянства. Тепер, ставши до влади, вони вирішили, будь що помститися українському селянству.