Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Запізнілий гетьман 298 Чи день прийде з грозою-зливами? Крім того, що вони забирали в селян своє майно, особливо «мудрі», вигадали ще й «відшкодування збитків» з селян. Відшкодуванням вони називали шмагання селян нагаями, по двадцять п’ять нагаїв кожному «більшовикові», який привласнював землю поміщика. Ту екзекуцію за їхньою вказівкою виконували німецькі солдати. Замість братання українських соціалістів Центральної Ради з московськими соціалістами і більшовиками, та введенням безглуздих соціалістичних експериментів, руїни і хаосу в хліборобстві, прийшло... братання українського гетьмана з московськими чорносотенними генералами, карні експедиції на село, розгнуздана сваволя проти українського селянства шовіністичних російських поміщиків. Першими озброєними загонами, які виступили проти каральних німецьких та гетьманських підрозділів були Вільні козаки. Вони зуміли зберегти свої військові формування під час акцій роззброєння Богданівського і Полуботківського полків, навіть у самому Києві. Їхнім командиром був «самостійник» Михайло Ковенко, що формально належав до соціал- демократичної партії і своїм партійним квитком захистив себе перед нападками соціалістичних антидержавників. Вони одразу відвернулися від гетьмана, коли у своїй політиці на селі він повністю поклався на діячів «Союза собственников». Тож причиною повстань стала політика уряду гетьмана на реставрацію старого ладу, ворожість до українства і російський шовінізм, які він продемонстрував уже з перших днів свого керівництва. Найбільшу загрозу мало селянське повстання на півдні Київської губернії у Звенигородському і Таращанському повітах. Спочатку повстання очолили вільні козаки, а потім уже перебрав повноважний представник гетьманської держави Юрко Тютюнник. Використовуючи своє службове становище, він потай передав повсталим десять тисяч гвинтівок, понад двісті