Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

299 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» кулеметів, дві гармати, велику кількість набоїв та військового спорядження. Це дозволило озброїти п’ятнадцятитисячну армію, яка невдовзі захопила містечко Таращу. Тютюнник був не один із офіцерів гетьманського війська, якого дуже швидко розчарувала проросійська політика Скоропадського. Частина офіцерів, які створювали українське військо після Лютневої революції, захищали країну від більшовицьких банд Муравйова, а потім перейшли в армію гетьмана, створили глибоко законспіровану організацію «Українське офіцерське об’єднання "Батьківщина"». До нього увійшли полковники Василь Тютюнник і Олександр Осецький. А очолив об’єднання генерал Греков. «Батьківщина» підтримувала відносини з національною спілкою та частиною отаманів селянських повстанців. Уже наприкінці травня вісімнадцятого була утворена міжпартійна Українська Національна Спілка. Спочатку вона була досить лояльною і обмежувалася критикою кабінету міністрів Лизогуба. Керував спілкою поміркований федераліст Олександр Ніковський. Але з послабленням німецького впливу після їхніх поразок в липні-серпні, послабшали позиції і гетьмана. До Національної спілки долучилися есери «центру», есдеки, «Селянська спілка» і Земська спілка Симона Петлюри. Саме Петлюра офіційно виступив проти репресивних дій гетьманської влади на селі, і зібрав у Києві Земський всеукраїнський з’їзд, що присвячений цьому питанню. Учасники з’їзду обговорили стан справ в Україні та причини селянських повстань. Усі промовці одноголосно вказали, що причиною повстань є бездумна експропріація і реставрація старого ладу на селі, яку проводить уряд гетьмана. У меморандумі Земського з’їзду відзначено категоричний протест проти розправ, які чинять австро-німецькі каральні загони над селянами. З’їзд закликав негайно скликати Українські установчі збори, які повинні вирішити аграрне питання та статус інтервентів в