Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Запізнілий гетьман 300 Чи день прийде з грозою-зливами? Україні. Після проведення з’їзду Симон Петлюра зустрівся з гетьманом Скоропадським. Він відразу почав звинувачувати гетьмана. – Пане гетьмане, ми вимагаємо, щоб не порушувалися елементарні права людини на селі, як то було в царські часи. – Пане Петлюро, а Вам не здається, що не там шукаєте винних? Чи не представник соціалістичного уряду Голубович, підписуючи з німцями Берестейську мирну угоду, зобов’язався поставити німцям продовольство в обмін на захист Української держави від більшовицьких військ Муравйова? Грушевський відмовився виконувати зобов’язання, де він тепер? – Пане ясновельможний гетьмане, Ви добре знаєте, що мене з цього уряду вигнали. Але я від Голубовича знаю, що згідно з угодою на допомогу Центральній Раді повинні були прийти військові підрозділи, сформовані з українців Галіції, а не німців та австрійців. – Знову питання не до мене. Чому не вимагали дотримання угоди? А я прийняв владу, коли німці вже господарювали в Україні. – Це відповідає дійсності, але чому тепер, за Вашої влади, у селян просто відбирають продовольство, а не купують. Крім того, ще й влаштовують судилища шмагають нагайками. То вже роблять не німці, а ваші урядові загони. Під час розмови Скоропадський все більше хмурнішав. Він бачив, з яким єхидством Петлюра називав його «ясновельможним». А після останніх слів Петлюри встав і різким тоном відповів: – Пане Петлюро, Ви з Винниченком мали час на урядування, я Вас не вчив, як то робити, навіть допомагав. А до чого ви наурядувалися, ми добре знаємо. Не маю права Вас більше затримувати! Незабаром після тієї розмови Петлюра був арештований. Німецьке командування з самого вимагало від гетьмана