Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Запізнілий гетьман 310 Чи день прийде з грозою-зливами? озвучуючи ідею «широкої єдності національного демократичного фронту», Винниченко вже з серпня почав шукати порозуміння з отаманами селянських повстанців, маючи надію перетворити Національну Раду на повстанський центр. Разом з Микитою Шаповалом вони таємно від інших лідерів Національної Ради почали перемови з більшовицькими представниками Раковським та Мануїльским, які перебували в Києві як учасники мирних переговорів між Гетьманською державою та Радянською Росією. Ці представники Росії мали надію, зі свого боку, наблизити всі опозиційні сили до повстання проти гетьмана і зміцнити більшовицький вплив в Україні. Вони обіцяли змовникам із Національної Ради допомогу грошима і зброєю. Так звані «Дипломати» пропонували «организовать военные стычки на российско-украинской границе для того, чтобы оттянуть гетманские войска от Киева в момент восстания». Вони обіцяли Винниченку, що у випадку перемоги українських соціалістів, Радянська Росія визнає новий уряд Української республіки і не буде втручатися у внутрішні справи України. Водночас ідеологи спротиву Микита Шаповал та Володимир Винниченко готували повстання, налагоджуючи стосунки з українськими військовими колами. Передбачення Грушевського щодо Скоропадського теж підтвердилися. Розуміючи, що збереження влади можливе лише з допомогою країн Антанти, які перемогли у світовій війні, він вирішив змінити систему влади. З цією метою гетьман оголосив проведення аграрної реформи та вибори до Національного парламенту. Він запросив членів Національної спілки на переговори про формування «Уряду національної довіри». Винниченко погодився на участь Національної спілки у формуванні уряду, і він був сформований. У коаліційному уряді спілка отримала чотири другорядні міністерства. Тому Винниченко оголосив, що спілка не бере на