Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

311 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» себе відповідальність за дії уряду і лишається в опозиції до гетьмана. А спілка поставила вимогу до гетьмана щодо скликання Національного конгресу з функціями парламенту не пізніше середини листопада Гетьман пообіцяв скликати конгрес, але пізніше відмовився від його проведення, закономірно вважаючи, що він ліквідує гетьманат. Проте і його спроби налагодити відносини з Францією успіху не мали. Її керівництво негативно ставилося до української самостійності, поставивши умову надання допомоги, взамін відмови гетьмана від самостійності Української держави. А першим кроком пропонувалося домовитися з українськими політичними силами, які не співпрацювали з німцями. Скоропадський вирішив звільнити з в’язниці Симона Петлюру і запросив його на переговори. Одночасно звернувся до українського народу з відозвою про скликання демократичного парламенту. Але вже через два дні гетьман проголосив курс на федерацію з «Великоросією», заборонив підготовку до національного конгресу, розпустив коаліційний уряд і розпочав консультації щодо створення проросійського кабінету прем’єра Сергія Гербеля. Сталося те, чого не міг передбачити і Грушевський. *** У той день після обіду, до Михайла зайшов Євген Коновалець. – Михайле, ти вже пишеш щось у відповідь на Гетьманську грамоту? – Тепер це втратило сенс. Настав час до зброї. Колись наш славетний гетьман Іван Мазепа у своїй думі, ніби передбачаючи, що такий час настане, написав: Гей, панове-гєнерали! Чому ж єсте так оспали? І ви, панство-полковники. Без жадної політики