Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

355 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» зброю, лише у Фастові й Білій Церкві влаштували короткочасні перестрілки. Через два дні, на залізничній станції Казатин, німці підписали з Директорією договір, за яким німецькі військові підрозділи повинні направлятися до Києва, а звідти до Німеччини. Крім того, згідно з договором німецьке командування не повинно брати участь у військовому протистоянні військ Директорії і Гетьманської держави. Отримавши це повідомлення, Скоропадський зрозумів безперспективність військового спротиву. Після розкриття заколоту Келлера і його відставки, військо гетьмана налічувало не більше трьох тисяч багнетів і шабель при сорока гарматах і ста кулеметах. То було в десять разів менше, ніж у Директорії. Надія на Антанту була все більш примарною, особливо після отримання повідомлення про передачу Одеси військам Петлюри. Навіть поміркувати про свої подальші дії гетьман не мав часу. У ніч з дванадцятого на тринадцяте грудня війська Директорії розпочали штурм Києва. Водночас розпочалося давно очікуване повстання у Києві. Правда, кількість повсталих не перевищувала десятка сотень, але зміцнене підрозділом полковника Аркаса, повстання надало відчутної допомоги військам Петлюри. Повсталі захопили передмістя столиці, «Арсенал» і військове міністерство. Уранці до Києва, зі сторони Посту-Волинського, увійшли Січові Стрільці Євгена Коновальця. Бої в Києві продовжувалися до полудня, але то більше скидалося на повну капітуляцію. Тому гетьманські війська припинили спротив. Близько тринадцятої години до Скоропадського прибула делегація земських діячів з проханням зупинити непотрібну братовбивчу війну. Але Скоропадський вже прийняв рішення. О чотирнадцятій годині він проголосив свою заяву про відмову від керівництва державою: «Я, Гетьман усієї України, протягом семи з половиною місяців докладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того