Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 370 І день прийшов сумний, безсонячний… оголошую, що ніяких совітів робочих депутатів, монархічних організацій і взагалі організацій, які намагатимуться захопити владу, я не допущу. Підкреслюю, що ми боремося за самостійну демократичну Українську Державу, а не за єдину Росію, яка б вона не була, монархічна чи більшовицька! Такий наказ доведений до всіх військових підрозділів і населення на підконтрольній корпусу території Лівобережної України! Після виступу командувачів головних військових підрозділів мав висловити своє бачення подій Головний отаман Директорії. Петлюра розумів важливість свого виступу, особливо після прямого пробільшовистського заклику Винниченка на укладання угоди з більшовицькою Росією. Але нічого на його погляд значущого не приходило на думку, тому він почав просто. – Панове-товариші! Прихильники гетьманату закидають нам, що з нашої вини Україна має ситуацію війни на чотири фронти. Я категорично спростовую такі звинувачення! Українсько-польська війна розпочалася ще за часів гетьманату, і зовсім не з вини Директорії, як і наступ Білої армії на Україну. І саме заклик гетьмана до об’єднання з генералом Денікіним став причиною протигетьманського повстання. А більшовики вже вели війну проти України і лише чекали відходу німців, щоб знову почати свій наступ на Україну. Вони були впевнені у підтримці своїх дій есерівськими і есдеківськими лідерами в Україні після закінчення антигетьманського повстання, очолюваного Директорією УНР. Ще в листопаді, коли в Москві почули про капітуляцію серединних держав, там було швиденько створено «Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України», якому Троцький виділив тридцятитисячний підрозділ Червоної армії на чолі з Антоновим-Овсієнко, Сталіном і Затонським, і він без оголошення війни, почав з Курська наступ на Україну. У ніч на 18 листопада 1918 вони оволоділи Глухівським повітом. А вже