Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 372 І день прийшов сумний, безсонячний… займаються саботажем, провокацією та спекуляцією. Нагадую, військо Української Республіки проливало свою кров не для того, щоб повернулася Гетьманщина чи прийшли московські совдепи, а для того, щоб наш народ зажив мирно і щасливо своїм власним життям у самостійній Українській Народній Республіці. Через те я наказав усім командувачам фронтами, губерніальним комендантам і командувачам охороною залізниць, незалежно від встановлених вже заходів із боротьби з контрреволюцією та анархією, висилати за межі України всіх ворогів української влади, помічених у злочинній агітації проти неї. Це відноситься і до громадян нашої республіки! Закінчуючи виступ, Петлюра бачив, що не переконав представників соціалістичних партій. Було зрозуміло, що ті підтримають Винниченка. І не помилився, у своїх виступах вони лише повторили аргументи Володимира Винниченка про необхідність угоди з більшовиками. Тому на нараді відбувся фактичний розрив між членами Директорії; одна частина підтримала пропозицію Петлюри на заключення угоди з країнами Антанти, інша під проводом Винниченка стала проводити лінію на зближення з більшовиками і знищення Української Республіки. Такою була і резолюція наради. *** Після наради лідери соціал-демократичної та соціал- революційної партій розпочали полеміки на партійних з’їздах та нарадах про стан справ в Україні і шляхи виходу з кризи. Кожна з тих партій поділилася на кілька фракцій. Ті, що називали себе «лівими», стали відверто переходити на позиції «радянської форми влади». І то стало трагедією української влади, званої Директорією. Систему управління через солдатські ради і партійні мітинги було введено у військових частинах повстанців, якими