Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

375 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» виконував у Києві комендантські функції. Після оголошення московськими більшовиками війни Українській Народній Республіці, його дивізіон був перетворений на Кінно-Гонецький полк Дієвої армії і направлений на Чернігівщину, де він узяв участь у боях з більшовицькими військами, що наступали. У зв’язку з від’їздом Грушевського, Михайло лишив видавничі справи і перейшов до полку Аркаса. Отримуючи поразки від московських військ, полк Аркаса разом із залишками Дієвої армії, до Києва, а потім і до Вінниці. Коли Аркас довідався про те, що тут знаходився і штаб Січових Стрільців, вони з Михайлом одразу ж поїхали до Коновальця розвідати про останні події на всіх фронтах і плани керівництва на наступні дії. Увесь час перебування полку Аркаса в боях у складі Дієвої армії проти більшовиків, Євген не мав звістки, де знаходиться полк Аркаса, і був дуже радий зустрічі з друзями, живими і здоровими. Але вони були настільки «живими», що одразу ж закидали його запитаннями. Проте Євген, побачивши Михайла у військовому вбранні, розпочав першим після привітань. – Миколо, ти, я бачу, останні резерви забираєш до війська, а від кого країна отримає інформацію про стан справ у державі? А з іншого боку, ти говорив, що навіть Троцький не взяв Михайла до підпільної організації, щоб у мирний час було кому в опері співати, а ти його до війська! Бач і шаблюку дав! Ще би на коня посадив, і я би повірив, що Михайло є нащадком запорозьких козаків. – Євгене, у тому можеш не сумніватися, у Михайла козацька кров, як і у мене, через маму. Тож і на коні він тримається як вроджений козак. А якщо говорити без жартів, ми були в такому пеклі, коли перед нами ворог, а поряд зрадники, чи міг я тримати Михайла в обозі? Але, ти спершу просвіти нас, як будемо виходити з тої колізії. Ти Симона давно бачив?