Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

381 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» на чолі з Винниченком тупо її розігнав і тепер солдати воюють у лавах більшовицьких армій, а офіцери – у Білих арміях. Одні за більшовицьку Російську республіку, інші – за монархічну Російську республіку. Селянська ж маса українців, обдурена ленінським лозунгом «Земля селянам!», стала на бік більшовиків або отаманів, яких в Україні з’явилося більше, ніж губерній і міст. Ось, поряд з ним його друзі, – професійні військові, і ще десь третій але не військовий, що взяв на себе обов’язки військового, Симон Петлюра, – безнадійно намагаються відстояти державу. Але не можуть сказати, що то має бути за Держава. Хоча Симон і знає, але чи йому під силу створити, утримати і довести до перемоги українське військо. Згадавши Симона, він подивився на Коновальця, що, як і Аркас, про щось роміркував: – Євгене, а де тепер Симон? Що він планує робити? – Симон тепер на Львівщині, повинен мати зустрічі у Бережанах та Стрию. У військових сил Західно-Української Республіки є полк, що зветься «Перший Тернопільський полк імені Симона Петлюри». Вояки того полку запросили Симона до себе на зустріч. Тож знають там нашого головного отамана вояки і поважають. На жаль, не дуже добре складаються у нього відносини з Петрушевичем. Він, якщо пам’ятаєте, став після злуки шостим членом Директорії. А тепер, після поразок Винниченко емігрував. Здається, і Макаренко зі Швецем збираються кидати Україну. То тепер лишилися Петлюра з Петрушевичем, але, вони мають різне тактичне бачення виходу з цієї ситуації. Симон націонал-соціаліст, а Петрушевич – націонал-демократ. А звідси відсутність спільних планів виходу з кризи. А що планує робити… На жаль, просити. Під кінець лютого у Ходорові має відбутися його зустріч із представниками дипломатичної місії країн-переможців на чолі з