Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

409 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» *** За певний час після того, Махно зупинився у Компаніївці, де від місцевих селян дізнався, що у Сасівці перебуває Григор’єв з рештками розбитого Примаковим війська. Через дві години біля хати, де розмістився махновський штаб, зупинився автомобіль, з якого вийшли Григор’єв, його начштабу Бондар та ще два штабісти. Він першим підійшов до Нестора і простяг йому руку. Григор’єв був з виду міцний, присадкуватий чоловік з негарним тупим обличчям. Маючи якийсь дефект мови, він неприємно говорив в ніс, у розмові був брутальним, самовпевненим. З перших слів він вилаяв жида Троцького, з вини якого їхні бригади отримали поразки від денікінців. Махно зустрів його непривітно. Зовні і за розмовою, Григор’єв відразу йому не сподобався. Україна гуділа про єврейські погроми, які штатні садисти Григор’єва організовували у кожному завойованому місті. Хоча хтось поширював чутки, що саме армія батька Махна тим займається. Але Махно не був антисемітом, а зовсім навпаки. По-перше, тому що був ідейним анархістом, і по-друге, тому, що з дитинства поряд з його сім’єю жило багато єврейських, німецьких російських сімей, і в Гуляйполі національного питання, як і взагалі в Україні, за ініціативою українців не виникало. Більш того, у його армії воювали цілі роти євреїв. Підтвердженням того була і трагічна подія, яка сталася під час останніх боїв. Махновську артилерію очолював Абрам Шнайдер, якого він теж знав з дитинства. Під час оборони Гуляйполя від денікінців, артилеристи і вояки єврейської півроти прикриття, героїчно боролися проти денікінців до останнього набою, і всі загинули. У цьому бою загинув і Олександр Кітовер, друг Ісака. Ісак тепер не знав, як він буде про це повідомляти його сім’ю. А перед тим стався випадок, який Махно вважав наслідком «героїчних звитяг» григор’ївців.