Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 410 І день прийшов сумний, безсонячний… В Олександрівському повіті жителі села Успенка вбили двадцять євреїв-колоністів. За цей випадок Махно наказав розстріляти організаторів звірячого вбивства. Особливо його розлютив плакат, який він побачив на залізничній станції: «Бей жидов, спасай революцию, да здравствует батька Махно!». Автора плаката відшукали і розстріляли на місці. Щоб прийняти якесь розумне рішення, він вирішив порадитися щодо цього дошкульного питання саме з євреями, які мали в армії Махно високі посади і авторитет в армії. То були голова військово-революційної Ради Гуляйполя Коган, комісари Олена Келлер, Йосип Готман і Яков Алий, керівник контррозвідки Лев Зіньковський, якого в Одесі знали як Льову Задова. Махно запросив на нараду також Ісака Мусіна. – Товариші, я хотів з вами порадитися щодо питання, яке мені складно вирішити. А чому саме, ви зрозумієте. До мене прибули представники «великого полководця» Григор’єва. А ви всі добре знаєте, якими подвигами він відзначився, – єврейськими погромами і розстрілами росіян та євреїв. Я вже не кажу, що протягом року, він перейшов від Центральної Ради до гетьмана Скоропадського, потім до Директорії, а від неї до більшовиків, після чого вирішив, що дозрів до верховного правителя України. Тепер коли його розбили Червоні козаки Примакова, він прийшов до нас. Здається, я не маю права його не прийняти, він теж бореться за Україну. А з іншого боку, поряд з ним і мене будуть вважати антисемітом і садистом. Якої ти думки, Ісаку, тепер Троцький може мати підстави вважати мене ворогом. Це питання турбувало Нестора, тому він і звернувся саме до Мусіна. – Товаришу Махно, я доповідав Троцькому про ідейне підґрунтя нашої армії, а він добре знає, що анархісти сповідують інтернаціоналізм. А ще, я особисто доповідав йому про Ваші розбіжності з Григор’євим у цьому питанні. Якщо хочете знати